Офіційна медицина з давніх­давен була чоловічою професією. Проте в історії України є своя перша жінка­лікарка і науковець­медик. Євпраксія Мстиславівна походить з визначного княжого роду, вона була донькою київського великого князя Мстислава Володимировича та онукою Володимира Мономаха, і навіть праправнучкою самого Ярослава Мудрого!

Ще за часів Київської Русі Євпраксія посіла видатне місце у світовій медицині і стала чи не першою визнаною лікаркою в Європі! Більше того, її перу належить перша велика збірка про лікування травами — перша відома на Київській Русі медична праця, яку цінували видатні лікарі середньовічного світу!

Княгиня Добродія­Ірина Мстиславівна народилася у 1108 році в родині майбутнього великого князя київського Мстислава Володимировича і шведської принцеси Христини, дочки короля Інге І Старого. Євпраксія виховувалася при княжому дворі і отримала класичну енциклопедичну освіту. Можливо, саме це і надихнуло її на вдосконалення наявних практик та теоретичних знань в медицині.

У п’ятнадцятилітньому віці її, ще зовсім дівчинку, посватали за візантійського царевича, після чого Євпраксія потрапила до Константинополя — одного з наймогутніших міст тогочасної цивілізації, де наука цінувалася більше за все. А вже в 1122 році вона вийшла заміж за старшого сина імператора Іоанна II Комніна Олексія. Літописці стверджують, що цей шлюб був лише політичною акцією­примирення двох великих середньовічних держав і як велося в ті часи донька свого батька князя Мстислава княжна Євпраксія виконала батьківську волю і покинула Київ заради подружнього життя в Константинополі.

Якими були перші роки перебування молодої жінки у Візантії достеменно невідомо. Можливо, їй було самотньо на чужині і саме тому вона шукала втіху у вивченні медицини… Збереглися лише відомості, що Євпраксія добре володіла грецькою мовою, а тому знайшла собі подругу­компаньйонку: проводила час у товаристві дочки імператора Ганни Комніни, визначної візантійської письменниці. Від шлюбу з царевичем народилася донька Марія, про що згадується в літописах того часу.

Ще з дитинства Євпраксія проявляла інтерес до народної медицини і від своїх виховательок і няньок дізналася про властивості різних цілющих рослин, що були широко розповсюджені із давніх­давен. У підлітковому віці вона почала 55 збирати цілющі трави, готувала настої та лікувала ними хворих, які зверталися до неї. Історики пишуть, що княжна Євпраксія була доброю і чуйною до чужої біди. Вона не відмовляла ні вельможам, ні простолюдинам із Києва та околиць.

За це народ шанував Євпраксію Мстиславну і прозвав її почесним іменем Добродією.

«Чи чули, що наша Добродія покидає нас? Князь Мстислав посватав її за візантійського царевича, шлюб не з любові, а на угоду державним справам… Шкода, що їде: добре має серце і дар від Бога — стількох немічних та знесилених підняла на ноги» — темними коридорами князівського помешкання доносилися голоси слуг…

Попри те злі язики говорили, що жінка знається на чаклунстві та знахарстві, а, можливо, навіть є відьмою…

У Візантії Євпраксія намагалася ще з більшою активністю поширювати та удосконалювати свої знання в лікувальній справі та продовжувала здобувати нові медичні знання. Можна сказати, що їй поталанило: у Візантійській імперії медицина була значно розвиненіша за медицину в Київській Русі. Княжній були доступні численні трактати з медицини, там уже діяли перші лікарняні заклади при монастирях, і основи медичних знань вивчали в школах. Можливо, саме це спонукало руську княжну укласти власний науковий трактат грецькою мовою 56 «Алімма» («Мазі»), який був дуже популярним у Середні Віки.

— Євпраксіє, дружино моя кохана,— царевич Олексій увійшов у темну опочивальню, завалену скляними баночками з настоянками та порошками.— Вже цілий тиждень ти скнієш у цих сирих стінах, забула про себе, думаєш лишень про хворих та злиденних…

— Олексію, поглянь-но — жінка підійшла до свого чоловіка,— сьогодні це зілля допомогло твоїй матері, ти ж бачиш, що їй вже легше ходити, а завтра по нього прийдуть для маленької дівчинки з околиці… Буду просити Господа Бога нашого, щоб послав їй полегшення… У твоєму дворі багато освічених лікарів та цілителів, але ще не все ми знаємо про тіло наше. Та й про душу не знаємо майже нічого.

Трактат «Мазі» був першою славетною авторською медичною працею, яку написала українка. Ця наукова праця є справжньою енциклопедією медичних знань того часу, яка містила не лише відомі медичні знання, а досвід, який отримала Євпраксія Мстиславівна під час лікування хворих людей. Він містить інформацію про загальні правила особистої гігієни, питання догляду за дитиною, лікування дитячих недуг. Цікавим також є дослідження про темперамент людини, вже тоді Євпраксія поділяє людей на сангвініків, холериків, флегматиків і меланхоліків!

Не оминає науковця і питань інтимного характеру: трактат описує гігієну шлюбних стосунків, період вагітності і навіть статевого дозрівання. Цікавим є поділ продуктів харчування на «холодні» і «теплі». До «холодних» продуктів (за її вченням) належить масло, мирта, до «теплих» — мед, вино та м’ясо. І вже зовсім несподівано — в книзі представлені основні правила і рецепти дієтичного харчування.

Чому ж Євпраксію вважають першою науковицею? А все тому, що вона мала сміливість описати той досвід, який отримала під час догляду за хворими: рекомендації щодо застосування мазей при лікуванні захворювань шкіри, а також зубного болю, поради як робити лікувальний масаж, у тому числі його застосуванню при серцевих і шлункових хворобах. Видно, що Євпраксія Мстиславівна була знайома з працями Ібн­Сіни і Гіппократа, Галена і Асклепіада. А це вкотре доводить, що вона була однією з найосвіченіших жінок свого часу!

Перебуваючи в Константинополі, Євпраксія Мстиславівна, незважаючи на свій титул, займалася лікуванням ще з більшим запалом. Очевидно, знайшла у медицині своє головне життєве захоплення — допомагати людям, не зважаючи на їх суспільний стан та походження. Її найкращими друзями та співрозмовниками були візантійські науковці, медики. Видатні грецькі лікарі та цілителі того часу гуртувалися довкола Євпраксії Мстиславівни, радилися з нею, і навіть використовували в практичній роботі її трактат!

Після смерті царевича Олексія Євпраксія покинула царський двір, але залишилася жити в місті, допомагати всім нужденним. Про подальшу долю руської князівни Євпраксії Мстиславівни невідомо нічого, окрім дати смерті: 1172 рік.

Євпраксія Мстиславівна стала першим символом жінки­лікарки­науковиці. Людини, яка не просто цікавилася лікувальною справою, а своїм особистим досвідом та практикою збагатила наявні медичні знання людства. Self­made woman, як би сказали сучасники…